Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зшкрібати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
зшкрібатися — зішкріба/тися і зскріба/тися, а/ється, недок., розм. Пас. до зшкрібати, зішкрібати і зскрібати … Український тлумачний словник
зішкрібати — див. зшкрібати … Український тлумачний словник
зскрібати — див. зшкрібати … Український тлумачний словник
обскрібати — і обшкріба/ти, а/ю, а/єш, недок., обскребти/ і обшкребти/, бу/, бе/ш; мин. ч. обскрі/б, скребла/, скребло/; док., перех. Зшкрібати, зчищати що небудь з усієї поверхні чогось … Український тлумачний словник
зішкребти — див. зшкрібати … Український тлумачний словник
зскребти — див. зшкрібати … Український тлумачний словник
зшкребти — див. зшкрібати … Український тлумачний словник
підчищати — а/ю, а/єш, недок., підчи/стити, и/щу, и/стиш, док., перех. 1) Чистити трохи або додатково, приводячи в порядок, видаляючи сміття, що небудь зайве, непотрібне і т. ін. || перен., розм. Все, без залишку з їдати, забирати і т. ін. 2) розм. Зшкрібати … Український тлумачний словник
